Пири и Кук.

Хто був першим на Північному полюсі? Пірі чи Кук? Сьогодні вчені практично довели, що жоден із них так і не дійшов до заповітної мети. Проте все було не так очевидно трохи більше ніж 100 років тому. Роберт Пірі привласнив собі перемогу. Наскільки правочинно? Як йому це вдалося? Чому сьогодні ми переконані в тому, що його пріоритет у досягненні верхівки Землі був не більше ніж фікцією?

Арктика – пустельний, неживий, малодоступний регіон нашої планети. Вирушаючи туди, можна з упевненістю сказати: усе, що ти потім пред'явиш громадськості, ані підтвердити, ані спростувати ніхто, окрім кількох твоїх товаришів у поході, не зможе. Ось так і сталося з двома американськими полярниками – Фредеріком Куком, який оголосив про перше в історії людства досягнення Північного полюса в 1908 році, і Робертом Пірі, який доводить, що це екстраординарне досягнення – його подвиг, який він здійснив у 1909 році.

Протистояння, подібного до суперечки Кука і Пірі, полярна історія, мабуть, не знає. Втім, суперечки як такої і не було. У своїй амбітності та безкомпромісності Пірі знищив Кука і як дослідника, і як особистість. Він не тільки наполягав на тому, що Фредерік Кук не був на полюсі, а й поставив усі його попередні досягнення під сумнів, показавши колишнього товариша з експедицій обманщиком і злодієм чужої слави. Це тавро зруйнувало життя Кука, спочатку професійне, а потім і особисте.

І справді – які докази має надати суспільству претендент на рекорд на краю Землі?

Видання містить книги-щоденники Р. Пірі «Північний полюс», Ф. Кука «Моє здобуття полюса» та книгу «Пірі проти Кука» Владислава Корякіна, вченого, письменника та полярника з величезним стажем.

Тверда обкладинка

Сторінок – 840

Формат 165 х 235 мм